Чим лікувалися раніше?

На сьогоднішній день в аптеках є безліч ліків різного діапазону впливу. Противірусні, жарознижувальні, болезаспокійливі, антибіотики та антигістамінні – це далеко не весь список того, що є доступним для людини при різних хворобах.

Пропозиції сучасної фармацевтики передбачають, в тому числі, і використання препаратів, які були відкриті кілька десятків років тому. Поряд із ними також пацієнтам виписуються абсолютно нові ліки, адаптовані до нинішніх реалій. Разом з тим, є й такі засоби, про які вже давно й успішно забули, але свого часу  у давнину вони вважалися панацеєю від великої кількості недуг.

Як і чим лікувалися раніше?

Описи способів лікування застудних хвороб сприймаються в наші дні як трилер або кухарська книга відьом. Наприклад, у стародавній Месопотамії вірили, що застуду викликають злі духи. Тому весь процес лікування був заснований на вигнанні цих духів з тіла людини. Нерідко їх намагалися налякати, застосовуючи засоби у вигляді виділень людини та тварин.

Болі в животі лікували клізмами та трав’яними настойками, які треба було пити. Клізми наповнювали дивними розчинами на кшталт жовчі диких тварин. Настойки робили з анісу, ромашки, м’яти та алое.

Звісно, були й більш прийнятні способи лікування. Так, настоятелька монастиря Хільдегарда Бігенська, яка жила у XII столітті, писала вірші, пророцтва та медичні книги з великою кількістю рецептів на основі лікувальних трав. Серед них є вдихання парів, здобутих від розігрітого фенхелю або кропу. Для подолання меланхолії та мігрені пили м’ятний та ромашковий відвари, хвороби шлунку намагалися зцілити за допомогою полину та петрушки. Все це, по суті, є народними засобами, які широко використовуються в монастирській медицині.

У нашій країні в давнину для позбавлення від простудних хвороб і проблем з горлом використовувалося обгортання шиї розігрітими крупами або сіллю у панчосі. Для розтирання застосовувалася суміш меду з коров’ячим маслом, гусячим жиром та скипидаром. Відвари та настої при застудах робилися з бузини, оману, шавлії, часнику, ромашки, цибулі.

Наші пращури не сиділи на строгих дієтах і не вважали калорії в прагненні скинути пару кілограмів. Пишне тіло тоді вважалося гідністю, а не ознакою поганого способу життя. Говорячи «повний», мали на увазі ситість, достаток та благополуччя; худі ж люди асоціювалися з бідністю та хворобами. Тому найулюбленішими були поживні та калорійні продукти – молоко, сметана, сало, м’ясо свинини таке інше.

Коментувати

Підписатися на новини Коледжу

Дані зберігаються згідно з ПОЛІТИКОЮ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ

small_c_popup.png

Консультація по вступу

Заповніть коротку форму для отримання консультації:

Дані зберігаються згідно з ПОЛІТИКОЮ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ