Медсестра-анестезист: особливості професії

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на whatsapp
Поділитися на email
Незважаючи на те, що медична сестра відноситься до середнього персоналу в лікувальному закладі, ця професія передбачає безліч різноманітних напрямків.

Закінчивши ІМК, за спеціалізацією «Сестринська справа», можна розраховувати на роботу в лікарнях, поліклініках, лабораторіях, будинках відпочинку, санаторіях, на виробничих та промислових підприємствах – скрізь, де потрібна допомога лікарю при лікуванні або діагностиці хворих. Серед великої різноманітності специалізацій у цій професії особливо варто виділити спеціальність медсестри-анестезиста. Ті, хто вирішив обрати для себе такий життєвий шлях, працюють у сфері клінічної медицини, забезпечуючи посильну допомогу та підтримку хірурга та лікаря-анестезіолога.

Що входить до її обов’язків?

Універсальний солдат – саме так називають цих сестричок. Вони – очі, руки та вуха лікаря, і від їхньої компетенції та працездатності багато в чому залежить результат операції.

Список обов’язків медсестри-анестезиста досить великий, але найголовнішими є такі:

  • виконання лікувально-діагностичних заходів, що призначаються лікарем;
  • допомога у проведенні хірургічних операцій;
  • підготовка апаратури для наркозу та контролю за ним перед роботою;
  • контроль за станом хворого під час анестезії, інтенсивної терапії та реанімації;
  • контроль дозування засобів для наркозу в доопераційний період та під час проведення операції;
  • профілактичні дії щодо ускладнень у ході оперативного втручання;
  • догляд за післяопераційними хворими;
  • оформлення медичної та іншої документації.

Як видно з вищесказаного, професія медсестри-анестезиста означає гідний рівень знань, наявність необхідних навичок, а також хорошу витримку та здатність правильно реагувати в екстремальних ситуаціях.

Як стати медсестрою-анестезистом?

Щоб стати правою рукою лікаря, спочатку слід здобути середню професійну медичну освіту за однією зі спеціальностей – лікувальна, сестринська або акушерська справа. Після цього потрібно кілька років попрацювати за фахом – для того, щоб набратися досвіду. У цей час колеги по роботі контролюють, спрямовують та підказують правильні шляхи вирішення проблем майбутньому спеціалісту. Усі анестезіологічні посібники та реанімаційні дії за роки роботи мають бути доведені нею до автоматизму. І тільки потім хірург приймає рішення про допуск медсестри до операційної кімнаті –  як свого основного помічника.

Коментувати

Підписатися на новини Училища

Дані зберігаються згідно з ПОЛІТИКОЮ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ